Що таке конденсація: Конденсація — Вікіпедія – Конденсація — значення слова, визначення слова, слово означає

Конденсація — Вікіпедія

Приклад конденсації — роса на павутинні Скупчення продуктів конденсації призводить до виникнення туману

Конденса́ція (від лат. condensare — згущувати)  — процес переходу газу або насиченої пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх. Швидкість процесу залежить від зовнішніх умов — тиску, температури, інколи — наявності інших речовин.
Якщо температура й тиск вищі значень, що відповідають потрійній точці для даної речовини, утворюється рідина (конденсат). Інакше пара переходить у твердий стан, і таке явище має особливу назву десублімація).
В атмосфері конденсація відбувається за наявності ядер конденсації в разі зниження температури до точки роси. При конденсації утворюються найдрібніші краплі води діаметром декілька мікрометрів. Конденсація починається тоді, коли повітря досягає стану насичення, а це частіше всього відбувається при зниженні температури до точки роси. Виникають початкові комплекси молекул води, які далі ростуть до розмірів хмарних крапель. Якщо точка роси значно нижче 0°C, то утворюються льодяні кристали. Перехід водяної пари в твердий стан називається сублімацією. Охолодження повітря в атмосфері відбувається частіше адіабатично, внаслідок його розширення без теплообміну. Це відбувається при підйомі повітря.

Утворення крапель при конденсації відбувається на деяких центрах які називаються ядрами конденсації. Це частинки гігроскопічних солей, тверді частинки, які є продуктами згорання або органічного розпаду. Розміри ядер конденсації змінюються від сотих часток мікрометра до 1 мікрометра.

В результаті конденсації водяної пари в атмосфері виникають скупчення продуктів конденсації (краплин і кристалів), які називають хмарами.

По своїй будові хмари поділяються на три класи :

— водяні (крапельні) хмари, складаються тільки із крапель;

— кристалічні (льодяні) хмари, які складаються із льодяних кристалів;

— змішані хмари, які складаються із суміші крапель та льодяних кристалів.

Водністю хмар називають вміст у них води у рідкому та твердому стані. В водяних хмарах на кожний м3 хмарного повітря приходиться від 0,2 до 5г води. В кристалічних хмарах водність ще менша.

Форма хмар в тропосфері дуже різноманітна, але їх можна звести до основних типів в залежності від форми і висоти. В кінці 19 ст. Була прийнята міжнародна класифікація хмар, яка в сучасному варіанті виділяє 10 основних типів по їх зовнішньому вигляду. Хмари верхнього ярусу (6-18 км):

— перисті – мають вигляд окремих ниток, або смуги волокнистої структури;

— перисто-шаруваті – нагадують собою прозору білу вуаль;

— перисто-купчасті – схожі на брижі на поверхні води.

Із хмар цього ярусу опадів не буває.

Хмари середнього ярусу (2-6 км):

— високо-купчасті – хмарові пласти або гряди білого чи сірого кольору;

— високо-шаруваті – являють собою світлий, молочно-сірий хмарний покрив, потужністю декілька кілометрів.

Хмари даного ярусу як правило опадів не дають.

Хмари нижнього ярусу (до 2 км): — шарувато-дощові – мають більш потужний шар ніж високо-шаруваті і більш сірі, з них випадають облогові дощі;

— шарувато-купчасті – гряди або шари сірих хмар, які мають темні частини у вигляді куп, з них випадає слабкий сніг, часом паморозь;

— шаруваті – це найнижчі хмари даного ярусу і мають однорідний сірий кольор, інколи можуть мати вигляд розірваних на жмути.

Хмари вертикального розвитку (від 1 до 18 км):

— купчасті – щільні із різкими контурами у вигляді куполів, башен, пагорбів, основа цих хмар темна і більш менш горизонтальна;

— купчасто-дощові – є подальшим розвитком купчастих хмар, більш потужні сильно розвинуті по вертикалі у вигляді гір.

Із хмар цього ярусу випадають опади зливового характеру інколи з градом і грозою, зимою — сильний густий сніг. Пароутворення — це процес переходу рідини в газоподібний стан. Він може здійснюватися двома шляхами: випаровуванням та кипінням.

Випаровування — це процес, при якому з поверхні рідини вилітають молекули, середня кінетична енергія яких перевищує енергію зв’язку молекул усередині рідини. Випаровування супроводжується охолодженням рідини і може відбуватися за будь-якої температури. Інтенсивність випаровування буде залежати від площі поверхні рідини, від температури рідини, від наявності вітру та від властивостей самої рідини.

Кипіння — це процес інтенсивного випаровування. При кипінні пароутворення відбувається по всій рідині. Щоб рідина закипіла, її треба довести до певної температури — температури кипіння. Чим більший атмосферний тиск, тим температура кипіння вища.

Кількість теплоти, необхідна для випаровування рідини, взятої за температури кипіння, залежить від її маси та питомої теплоти пароутворення.

Питома теплота пароутворення показує, яку кількість теплоти необхідно надати рідині масою 1 кг, щоб повністю перетворити її на пару за температури кипіння. Питома теплота пароутворення позначається літерою r та в Системі Інтернаціональній вимірюється у джоулях, поділених на кілограм. Процес кипіння відбувається при незмінній температурі. Для кожної рідини температура кипіння своя і залежить тільки від атмосферного тиску.

Для того щоб знайти кількість теплоти, яка необхідна для перетворення у пару рідини, треба масу тіла помножити на його питому теплоту пароутворення.

Процес, при якому пара перетворюється на рідину, називається конденсацією. Конденсуючись, пара віддає ту кількість теплоти, яка пішла на її утворення.

Конденсація — значення слова, визначення слова, слово означає

Конденсація (позднелатінськоє condensatio — згущування, від латинського condenso ущільнюю, згущую), перехід речовини з газоподібного стану в рідке або тверде унаслідок його охолоджування або стискування. До. пара можлива лише при температурах нижче критичною для даної речовини (див.

Критичний стан ) . До., як і зворотний процес — випар, є прикладом фазових перетворень речовини ( фазових переходів 1-го роду). При До. виділяється та ж кількість теплоти, яка було витрачено на випар речовини, що сконденсувалася. Дощ, сніг, роса, іній — всі ці явища природи є наслідком конденсації водяної пари в атмосфері. До. широко застосовується в техніці: у енергетиці (наприклад, в конденсаторах парових турбін), в хімічній технології (наприклад, при розділенні речовин методом фракціонованій конденсації ) , в холодильній і криогенній техніці, в опріснювальних установках і т. д. Рідина, що утворюється при До., носить назву конденсату. У техніці До. зазвичай здійснюється на охолоджуваних поверхнях. Відомо два режими поверхневої К.: плівковий і краплинний. Перший спостерігається при До. на змочуваній поверхні, він характеризується утворенням суцільної плівки конденсату. На незмочуваних поверхнях конденсат утворюється у вигляді окремих крапель. При краплинній До. інтенсивність теплообміну значно вища, ніж при плівковій, т. до. сплошная плівка конденсату утрудняє теплообмін (див.
Кипіння
) .

  Швидкість поверхневої До. тим вище, чим нижче температура поверхні в порівнянні з температурою насичення пари при заданому тиску. Наявність іншого газу зменшує швидкість поверхневої До., т. до. газ утрудняє вступ пари до поверхні охолоджування. У присутності газів, що не конденсуються, До. починається при досягненні парою в поверхні охолоджування парціального тиску і температури, відповідних стану насичення (

роси точці ) .

  До. може відбуватися також усередині об’єму пари (парогазової суміші). Для початку об’ємної До. пара має бути помітно пересичений. Мірою пересичення служить відношення тиску пари p до тиску насиченої пари p s , що знаходиться в рівновазі з рідкою або твердою фазою, що має плоску поверхню. Пара пересичена, якщо p/p s > 1, при p/p s = 1 пару насичено. Міра пересичення p/p s , необхідна спершу. До., залежить від вмісту в парі найдрібніших порошинок ( аерозолів ) , які є готовими центрами, або ядрами, К. Чем чистіше за пари, тим вище має бути початкова міра пересичення. Центрами До. можуть служити також електрично заряджені частки, зокрема іонізованниє атоми. На цьому заснована, наприклад, дія ряду приладів ядерної фізики (див.

Вільсона камера ) .

 

  Літ.: Кикоїн І. До. і Кикоїн А. До., Молекулярна фізика, М., 1963; Ісаченко Ст П., Осипова Ст А., Сукомел А. С., Теплопередача, 2 видавництва, М., 1969; Кутателадзе С. С., Теплопередача при конденсації і кипінні, 2 видавництва, М-коди.—Л., 1952.

  Д. А. Лабунцов.

Конденсация — это… Что такое Конденсация?

Роса на паутине Конденсация на бутылке холодной воды
Конденсация водяного пара в воздухе над чашкой горячей воды

Конденса́ция паров (лат. condense — уплотняю, сгущаю) — переход вещества в жидкое или твёрдое состояние из газообразного. Максимальная температура, ниже которой происходит конденсация, называется критической. Пар, из которого может происходить конденсация, бывает насыщенным или ненасыщенным.

Виды конденсации

Соотношения для разных видов конденсации выведены на основе опытных данных, а также статистической физики и термодинамики.

Конденсация насыщенных паров

При наличии жидкой фазы вещества конденсация происходит при сколь угодно малых пересыщениях и очень быстро. В этом случае возникает подвижное равновесие между испаряющейся жидкостью и конденсирующимися парами. Уравнение Клапейрона — Клаузиуса определяет параметры этого равновесия — в частности, выделение тепла при конденсации и охлаждение при испарении.

Конденсация перенасыщенного пара

Наличие перенасыщенного пара возможно в следующих случаях:

  • отсутствие жидкой или твёрдой фазы того же вещества.
  • отсутствие ядер конденсации — взвешенных в атмосфере твёрдых частиц или капелек жидкости, а также ионов (наиболее активные ядра конденсации).
  • конденсация в атмосфере другого газа — в этом случае скорость конденсации ограничена скоростью диффузии паров из газа к поверхности жидкости.

Прибор ядерной физики — камера Вильсона — основана на явлении конденсации на ионах.

При отсутствии ядер конденсации пересыщение может достигать 800—1000 и более процентов. В этом случае конденсация начинается во флуктуациях плотности пара (точках случайного уплотнения вещества).

Конденсация ненасыщенного пара

Конденсация ненасыщенного пара возможна в присухность изменяет равновесное давление и инициирует капиллярную конденсацию.

Конденсация в твёрдую фазу

Конденсация, минуя жидкую фазу, происходит через образование мелких кристалликов (десублимация). Это возможно в случае давления паров ниже давления в тройной точке при пониженной температуре.

Конденсат на окнах

Образование конденсата на стеклах, происходит в холодное время года — либо зимой, либо поздней осенью. С точки зрения физики, образование конденсата на окнах происходит из-за разницы температур соприкасающихся поверхностей, особенно в местах стыка рамы и самого стекла. Чем больше эта разница, тем большее количество влаги оседает на единице поверхности за единицу времени. Если разница температур превышает 55-60°, то осевший конденсат может превратиться в тонкую корочку льда или инея. Причина образования конденсата на стекле состоит в замедленном циркулировании воздуха в помещении, а также в чрезмерной влажности.

См. также

Ссылки

Литература

КОНДЕНСАЦИЯ — это… Что такое КОНДЕНСАЦИЯ?

(от позднелат. condensatio — уплотнение, сгущение) — переход вещества из газообразного состояния (пара) в жидкое или твёрдое состояние. Ква-зистатич. процесс К. происходит в условиях равновесия сосуществующих фаз и является фазовым переходом 1-го рода. Если при этом давление р поддерживается постоянным, то сохраняется постоянной и абс. темп-ра Т. Связь между р и Т определяется равенством химических потенциалов 2520-44.jpg и 2520-45.jpg для пара и жидкости соответственно:

2520-46.jpg

или задаётся Клапейрона — Клаузиуса уравнением. Эти ур-ния справедливы как для К., так и для обратного процесса — испарения, направление же процесса определяется теплообменом с окружающей средой: если системе сообщается теплота, происходит испарение, при её отводе — К. Кол-во теплоты, выделяющееся при К. единицы массы, равно теплоте испарения. В квази-статич. условиях К. пара в жидкость возможна в интервале давления от критического до давления в тройной, точке. Ниже давления в тройной точке конденсирующийся пар граничит с кристаллом (рис. к ст. Испарение).

Равновесие между паром и конденсированной фазой (напр., в замкнутом объёме) имеет динамич. характер: ср. потоки конденсирующихся и испаряющихся молекул равны между собой, т. е. компенсируют друг друга. При нарушении фазового равновесия величину нескомпенсированного потока молекул 2520-47.jpg можно оценить, используя приближение идеального газа для пара (т. н. ур-ние Герца — Кнудсена):

2520-48.jpg

где 2520-49.jpg — коэф. конденсации, различный для разных веществ, р н — равновесное давление (давление насыщения при темп-ре Т), т — масса молекулы. Если в газовой фазе присутствует неконденсирующий газ, то К. пара происходит при его парциальном давлении, соответствующем линии насыщения чистого вещества. Молекулы газа скапливаются у поверхности раздела фаз и затрудняют К., снижая её скорость, однако появляющийся градиент концентраций вызывает их диффузию.

Если первоначально пар не сосуществует с конденсированной фазой, то он может перейти в метастабиль-ное состояние, характеризуемое степенью пересыщения 2520-50.jpg =р/р н. При высоких степенях пересыщения внутри парогазовой смеси даже в отсутствие конденсирующих поверхностей может начаться процесс К. Кинетика нач. стадии такой объёмной К. описывается теорией гомогенного зародышеобразования. Высокая степень пересыщения создаётся при быстром расширении пара в потоке, при смешении пара с холодным газом, в молекулярных пучках. Образование зародышевых капель облегчается на смачиваемых стенках, твёрдых частицах (гетерогенное зародышеобразование) и на ионах (напр., в Вильсона камере).

К. и испарение играют важную роль в круговороте воды в природе, а также в разл. технол. процессах. На тепловых и атомных электростанциях К. отработанного водяного пара происходит при низком давлении (ок. 4 КПа). На смачиваемой твёрдой охлаждаемой поверхности конденсат образует сплошную плёнку, к-рая ухудшает теплообмен между паром и стенкой. В отсутствие смачивания наблюдается капельный режим К., к-рый предпочтительнее плёночного, однако при длит. работе несмачиваемая поверхность обычно становится смачиваемой. К. используется также в холодильных машинах, в ожижителях газов, в опреснительных и ректификационных установках. Кроме К. на твёрдой поверхности в технике применяют К. на струях и каплях предварительно охлаждённой жидкости.

Неравновесная К. на твёрдой поверхности с темп-рой 2520-51.jpg (T тp — темп-pa тройной точки) может идти по схеме пар 2520-52.jpg жидкость 2520-53.jpg кристалл. Для ряда веществ экспериментально показано, что ниж. граница перехода к механизму К. пар-кристалл лежит при 2520-54.jpgT тp (см. Кристаллизация). Неравновесная К. на охлаждаемой подложке (напр., для воды при 2520-55.jpg 120 К) может приводить к образованию твёрдого аморфного (стеклообразного) слоя вещества.

Лит.: Радченко И. В., Молекулярная физика, М. 1965; Хирс Д., Па унд Г., Испарение и конденсация пер. с англ., М., 1966; Кириллин В. А., Сычев В. В. Шейндлин А. Е., Техническая термодинамика, 4 изд. М., 1983. В. П. Скрипов

Физическая энциклопедия. В 5-ти томах. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор А. М. Прохоров. 1988.

Конденсация — Большая советская энциклопедия

Конденса́ция

(позднелатинское condensatio — сгущение, от латинского condenso уплотняю, сгущаю)

переход вещества из газообразного состояния в жидкое или твёрдое вследствие его охлаждения или сжатия. К. пара возможна только при температурах ниже критической для данного вещества (см. Критическое состояние). К., как и обратный процесс — Испарение, является примером фазовых превращений вещества (фазовых переходов (См. Фазовый переход) 1-го рода). При К. выделяется то же количество теплоты, которое было затрачено на испарение сконденсировавшегося вещества. Дождь, снег, роса, иней — все эти явления природы представляют собой следствие конденсации водяного пара (См. Конденсация водяного пара) в атмосфере. К. широко применяется в технике: в энергетике (например, в конденсаторах паровых турбин), в химической технологии (например, при разделении веществ методом фракционированной конденсации (См. Фракционированная конденсация)), в холодильной и криогенной технике, в опреснительных установках и т. д. Жидкость, образующаяся при К., носит название конденсата. В технике К. обычно осуществляется на охлаждаемых поверхностях. Известны два режима поверхностной К.: плёночный и капельный. Первый наблюдается при К. на смачиваемой поверхности, он характеризуется образованием сплошной плёнки конденсата. На несмачиваемых поверхностях конденсат образуется в виде отдельных капель. При капельной К. интенсивность теплообмена значительно выше, чем при плёночной, т. к. сплошная плёнка конденсата затрудняет теплообмен (см. Кипение).

Скорость поверхностной К. тем выше, чем ниже температура поверхности по сравнению с температурой насыщения пара при заданном давлении. Наличие другого газа уменьшает скорость поверхностной К., т. к. газ затрудняет поступление пара к поверхности охлаждения. В присутствии неконденсирующихся газов К. начинается при достижении паром у поверхности охлаждения парциального давления и температуры, соответствующих состоянию насыщения (росы точке (См. Росы точка)).

К. может происходить также внутри объёма пара (парогазовой смеси). Для начала объёмной К. пар должен быть заметно пересыщен. Мерой пересыщения служит отношение давления пара p к давлению насыщенного пара ps, находящегося в равновесии с жидкой или твёрдой фазой, имеющей плоскую поверхность. Пар пересыщен, если p/ps > 1, при p/ps = 1 пар насыщен. Степень пересыщения p/ps, необходимая для начала. К., зависит от содержания в паре мельчайших пылинок (аэрозолей (См. Аэрозоли)), которые являются готовыми центрами, или ядрами, К. Чем чище пар, тем выше должна быть начальная степень пересыщения. Центрами К. могут служить также электрически заряженные частицы, в частности ионизованные атомы. На этом основано, например, действие ряда приборов ядерной физики (см. Вильсона камера).

Лит.: Кикоин И. К. и Кикоин А. К., Молекулярная физика, М., 1963; Исаченко В. П., Осипова В. А., Сукомел А. С., Теплопередача, 2 изд., М., 1969; Кутателадзе С. С., Теплопередача при конденсации и кипении, 2 изд., М.—Л., 1952.

Д. А. Лабунцов.

Источник: Большая советская энциклопедия на Gufo.me


Значения в других словарях

  1. конденсация — -и, ж. спец. Действие по знач. глаг. конденсировать и состояние по знач. глаг. конденсироваться. [лат. condensatio] Малый академический словарь
  2. КОНДЕНСАЦИЯ — КОНДЕНСАЦИЯ (от позднелат. condensatio — уплотнение, сгущение) — переход вещества из газообразного состояния в жидкое или твердое. Конденсация возможна только при температурах ниже критической температуры. Большой энциклопедический словарь
  3. Конденсация — (хим.) — см. Уплотнение. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
  4. КОНДЕНСАЦИЯ — (от позднелат. condensatio — уплотнение, сгущение), переход в-ва вследствие его охлаждения или сжатия из газообразного состояния в конденсированное (жидкое или твёрдое). К. пара возможна только при темп-pax ниже критической для данного в-ва (см. Физический энциклопедический словарь
  5. конденсация — КОНДЕНСАЦИЯ [дэ], и, ж. (спец.). 1. Переход вещества из газообразного состояния в жидкое или кристаллическое. К. пара. 2. Накопление в каком-н. количестве. К. энергии. | прил. конденсационный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова
  6. КОНДЕНСАЦИЯ — КОНДЕНСАЦИЯ, образование жидкости из газа или пара, вызванное охлаждением или увеличением давления. Частным случаем конденсации является превращение водяного пара в воздухе в капли воды, из которых образуется туман, облака, дождь или изморось, покрывающая поверхность предметов. Научно-технический словарь
  7. конденсация — КОНДЕНСАЦИЯ и, ж. condensation f. < condensatio 1. спец. Сгущение, уплотнение. БАС-1. Конденсация пара. Конденсация электричества. Уш. 1934. 2. Переход газа или пара в жидкое состояние. СИС 1954. Конденсационный ая, ое. Конденсационная вода. БАС-1. Словарь галлицизмов русского языка
  8. конденсация — [лат. condensatio] – 1) сгущение, скопление, уплотнение; 2) переход газа или пара в жидкое состояние Большой словарь иностранных слов
  9. конденсация — КОНДЕНС’АЦИЯ, конденсации, ·жен. (спец.). Действие по гл. конденсировать и конденсироваться. Конденсация электричества. Конденсация пара (превращение его в жидкость). Толковый словарь Ушакова
  10. конденсация — орф. конденсация, -и Орфографический словарь Лопатина
  11. конденсация — конденсация ж. 1. Накапливание чего-либо в каком-либо количестве. 2. Переход вещества из газообразного состояния в жидкое или твёрдое вследствие охлаждения или сжатия. Толковый словарь Ефремовой
  12. конденсация — сущ., кол-во синонимов: 7 гомополиконденсация 2 поликонденсация 4 сгущение 8 сжижение 2 скопление 75 уплотнение 34 фотоконденсация 1 Словарь синонимов русского языка
  13. конденсация — Конденсация, конденсации, конденсации, конденсаций, конденсации, конденсациям, конденсацию, конденсации, конденсацией, конденсациею, конденсациями, конденсации, конденсациях Грамматический словарь Зализняка
  14. конденсация — Конденс/а́ци/я [й/а]. Морфемно-орфографический словарь
  15. конденсация — КОНДЕНСАЦИЯ (от позднелат. condensatio — уплотнение, сгущение) переход вещества из газообразного состояния в жидкое или твердое при докритич. параметрах; фазовый переход первого рода. К. — экзотермич. Химическая энциклопедия
  16. конденсация — КОНДЕНСАЦИЯ -и; ж. [лат. condensatio] Спец. к Конденсировать и Конденсироваться. К. энергии. К. пара. ◁ Конденсационный, -ая, -ое. К-ые установки. К-ая вода. Толковый словарь Кузнецова

Капілярна конденсація — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Приклад ідеалізованої пористої структури для демонстрації капілярної конденсації

Капіля́рна конденса́ція (лат. capillaries — волосяний + лат. condensare — згущувати) — явище зрідження пари (газу) в капілярах, щілинах або порах твердих сорбентів.

Умови виникнення капілярної конденсації[ред. | ред. код]

Капілярна конденсація може відбуватися за таких умов:

Пара адсорбату конденсується в порах при тисках p, менших за тиск насиченої пари ps над плоскою поверхнею через утворення в капілярах увігнутих менісків. Виникнення цих менісків слід уявляти як результат злиття рідких шарів, що утворилися на стінках капіляра внаслідок адсорбції пари. Утворена таким чином поверхня рідини буде при хорошому змочуванні мати увігнутий меніск. При такій формі поверхні сила притягання поверхневої молекули рідини суттєво більша, ніж для молекули на плоскій поверхні (у кожної молекули на увігнутій поверхні більша кількість сусідніх молекул рідини), тому тиск насиченої пари над увігнутим меніском p менший за ps, і процес конденсації пари в порах починається при pps<1{\displaystyle {\frac {p}{p_{s}}}<1}.

Кількісне співвідношення між тисками насиченої пари над увігнутою (p{\displaystyle p}) і плоскою (ps) поверхнями виражається рівнянням Томсона (Кельвіна):

ln⁡pps=2σVmrRT,{\displaystyle \ln {\frac {p}{p_{s}}}={\frac {2\sigma V_{m}}{rRT}},}

де: σ — міжфазний поверхневий натяг рідини; Vm — молярний об’єм рідини; r — радіус кривини поверхні рідини; ps — тиск над плоскою поверхнею; p — тиск над викривленою поверхнею; Т — абсолютна температура; R — універсальна газова стала.

Тобто, згідно з рівнянням, конденсація пари (газу) починатиметься в капілярі з увігнутим меніском за умов pps<1{\displaystyle {\frac {p}{p_{s}}}<1} (або p < ps), r < 0.

Ефект зниження тиску пари над викривленою поверхнею має місце лише для тонких капілярів з r < 10−7 м. Для таких капілярів радіус кривини поверхні співвимірний з радіусом капіляра. Це дає можливість використовувати рівняння Томсона для встановлення зв’язку між об’ємами пор адсорбенту та їх радіусами (текстурні характеристики).

Явище капілярної конденсації відрізняється від фізичної адсорбції. Елементарна теорія капілярної конденсації не враховує специфічний вплив поверхневих сил. Адсорбція може відбуватися на плоских поверхнях, тоді як капілярна конденсація в таких умовах неможлива.

Для розрахунку ізотерм капілярної конденсації використовують модельні системи — ґраткові системи упакованих з частинок правильної форми. Найчастіше рівняння капілярної конденсації використовують для розв’язку оберненої задачі, тобто визначають розміри пор і їх розподіл за розмірами на основі ізотерм, із залученням модельних уявлень про геометрію порового простору. Капілярна конденсація може спостерігатися не лише в системах «рідина-пара», а й у промерзаючих пористих тілах при наявності прошарків незамерзлої води на внутрішній поверхні пор.

Велику роль капілярна конденсація грає у процесах сушіння, утримування вологи ґрунтами та іншими пористими матеріалами. Явище капілярної конденсації застосовують у хімічній та фармацевтичній промисловості для рекуперації летких розчинників і цінних речовин.

Капілярна конденсація може бути причиною прилипання частинок пилу до твердих поверхонь, руйнування пористих тіл при заморожуванні сконденсованої рідини в порах.

  • Костржицький А. І. Фізична і колоїдна хімія. Навчальний посібник рекомендований МОН України. ЦУЛ, 2007. — 496 с.
  • Фізична і колоїдна хімія / В. І. Кабачний, Л. К. Осіпенко, Л. Д. Грицан та ін. — Х.:Прапор, 1999. — 368 с.
  • Мороз А. С., Ковальова А. Г. Фізична та колоїдна хімія: Навч. посібник. — Львів: Світ, 1994. — 280 с.
  • Фридрихсберг Д. А. Курс коллоидной химии. — СПб., 1995. — 400 c.
  • Дерягин Б. В., Чураев В. М., Муллер В. М. Поверхностные силы. — М.: Наука, 1985. — 400 c.
  • Воюцкий С. С. Курс коллоидной химии. — М.: Химия, 1975. — 512 c.

конденсація — это… Что такое конденсація?

  • конденсація — ї, ж. 1) спец. Згущення, ущільнення, нагромадження чого небудь. 2) перен. Про стиснення думки, викладу тощо. 3) спец. Перетворення пари або газу на рідину …   Український тлумачний словник

  • конденсація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • конденсація — конденсация condensation *Verdichtung, Kondensation, Kondensierung, Wasserniederschlag, Dampfniederschlag – 1) Процес переходу газу або насиченої пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх. Швидкість процесу залежить від… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • конденсаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • конденсаційний — а, е, спец. 1) Стос. до конденсації (у 1, 3 знач.), пов язаний з нею. || Признач. для конденсації. Конденсаційний насос. || Одержаний способом конденсації. Конденсаційна вода. 2) У якому застосовують конденсатори. Конденсаційна турбіна …   Український тлумачний словник

  • конденсація капілярна — капиллярная конденсация capillary condensation *Kapillarkondensation – скраплювання пари в порах (капілярах) адсорбенту, спричинене тим, що пружність насиченої пари там нижча, ніж над плоскою поверхнею рідкої фази адсорбату …   Гірничий енциклопедичний словник

  • диференціальна конденсація — дифференциальная конденсация differential condensation, fractional condensation *Differentialkondensation – процес утворення рідкої фази в газоконденсатній (багатокомпонентній) суміші при ступінчастому випуску із посудини (бомби РVТ) парової фази …   Гірничий енциклопедичний словник

  • поліконденсаційний — а, е. Стос. до поліконденса/ції …   Український тлумачний словник

  • поліконденсація — ї, ж., хім. Процес утворення високомолекулярних сполук (полімерів) із низькомолекулярних (мономерів), що супроводиться виділенням побічних речовин (води, спирту і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • поліконденсація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • КРИОГЕННЫЙ НАСОС — конденсац. или сорбционный вакуумный насос с рабочими поверхностями, охлаждаемыми до криогенных (ниже 120 К) темп р. Различают К. н. заливные и с автономными криогенераторами …   Большой энциклопедический политехнический словарь

  • Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *